Для запису необхідні документи:

​

1. Свідоцтво про народження дитини (копія)

2. Паспорт одного з батьків (копія)

3. Медична довідка

4. Заява від батьків

5. Копія ідентифікаційного коду дитини.

Заяви про зарахування в групу «ШКОЛЯРИК» приймаються адміністрацією школи.

За інформацією з питань зарахування звертатися за телефоном 36-84-88

 

 

Необхідні речі для навчання у школі: 

​

1. Прописи для письма і математики(закуповуються централізовано)

2. Зошити (в косу лінію, в клітинку-10 шт)

3. Папка для зошитів

4. Пенал

5. Кулькові ручки (синя, зелена)

6. Лінійка

7. Простий олівець

8. Гумка

9. Набір кольорових олівців, фломастерів

10. Альбом для малювання

11. Фарби (бажано гуаш)

12. Пензлі для фарби та клею

13. Ножиці

14. Клей

15. Набір кольорового паперу

16. Набір кольорового картону

17. Пластилін

18. Спортивна форма, спортивне взуття

19. Змінне взуття , шкільна форма є обов’язковою!

Індивідуально придбана форма не суперечить вимогам школи! У школі заохочується практичність, охайність, індивідуальність!

 

 

Що повинен знати майбутній першокласник

​

1. Домашню адресу та телефон, № школи.

2. П.І.Б. батьків, місце роботи, посаду.

3. Шлях від дому до школи і назад.

4. Знати і виконувати Правила дорожнього руху, вміти поводити себе на вулиці, в школі.

5. Чітко відповідати на запитання дорослих.

 

Рекомендація для батьків майбутнього ПЕРШОКЛАСНИКА 

 

«Наше завдання не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а навпаки, у тому, щоб допомогти їм навчитися, по можливості скоріше, обходитися без нас».

(К. О. Конраді) 

 

Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими, так і з однолітками. Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов'язковою діяльністю. І дитина повинна знати, що за неї вона несе відповідальність перед учителем, школою, сім'єю. Відомо, що якість навчальної роботи школяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на ставлення до нього оточуючих: батьків, однокласників.Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових умов навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий дискомфорт для психічного здоров'я школяра. Це пов'язано, по-перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр (залежно від індивідуальних особливостей це можуть бути: постійні критичні зауваження на адресу дитини, що викликають страх приниження; обмеження в часі, що приводить до страху не встигнути виконати завдання у відведений час тощо). По-друге, з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві (часто не з огляду на його вікові та індивідуальні особливості). По-третє, нераціональна організація виконання домашнього завдання вдома (дитина не встигає відпочити, відновити сили, внаслідок чого виникає постійний стан втоми і загальмованості). Таким чином, діти напружені як психологічно (невизначеність, тривога, відчуття дискомфорту та ін.), так і фізично (новий режим дня, підвищені навантаження та ін.). Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на процесі навчання. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації.Батькам майбутнього першокласника необхідно врахувати, що саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити, що позитивно впливає на адаптацію:своєчасність переходу від гри до навчання;відвідування дошкільної установи, а, отже, наявні навички спілкування з однолітками;правильне виховання в сім'ї;усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в школі;у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною;у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, а при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні цих труднощів.Перші місяці навчання дитини викликають багато запитань у батьків. Одне із найпоширеніших з них: як же допомогти дитині в навчанні? Як привчати до самостійності при виконанні домашнього завдання?

​

Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам'ятати наступні правила:

​

1. Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими (наприклад, 1 — 1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час самостійно). При цьому треба врахувати, що, по-перше, поступовий час активного співробітництва скорочується а час самостійної роботи збільшується, а, по-друге, тривалий час виконання уроків виснажує сили дитини і у неї втрачається позитивна мотивація.

2. Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі. Завдання батьків — підтримувати цей темп (наприклад, повільне для дитини виконання завдання «розхолоджує» дитину, а швидке — створює нервозну обстановку, і служить причиною швидкого стомлення).

3. Часто школярам потрібна не стільки допомога з якому-небудь предмета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба «розглянути», у чому полягає їхня допомога.

4. При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так, щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий повинен спростити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійно виявити і виправити свою помилку.У той же час батьки повинні враховувати свої особливості, які можуть «нашкодити» дитині при адаптації до школи:- У швидкої і рухливої матері буде викликати роздратування повільна дитина: «Швидше!».

Дитина поспішає, квапиться і знову помиляється. У цьому випадку матері слід запастися терпінням і підлаштуватися під темп роботи дитини.- Якщо у сім'ї по відношенні до когось із членів сім'ї використовується агресивно-диктаторський стиль відносин, то він проектується на дитину. Це приводить до страху в дитини бути покараною і ображеною.- Якщо батьки перебувають в розлученні, то матері необхідно утриматися від коментарів на зразок: «Ти такий неповороткий, як і твій батько». Таке відношення може викликати почуття неповноцінності в дитині.- У завжди незадоволених всім батьків росте тривожна дитина, якау всьому невдоволенні батьків бачить свою провину.Б. С. Волков виробив загальну стратегію поводження батьків з метою допомоги дітям для їх більш успішного навчання. Для цього батьки повинні:встановити стосунки з дітьми, що характеризуються теплотою, турботою та любов’ю;вивчити реальні можливості своєї дитини і вселяти в них віру в успішність своїх дій;спонукати дітей до виконання не тільки шкільних, але й додаткових завдань;контроль за дітьми повинен бути авторитетним (як прояв батьківської уваги);підтримувати і стимулювати інтерес дітей до пізнання, обговорювати разом з ними прочитані книги, обговорювати різні інтелектуальні та пізнавальні проблеми;уміти вислуховувати дітей, подавати приклад доброзичливого спілкування.Психологічна напруженість проходить через півтора-два місяці. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну, допомогу дитині, то її напруженість падає. А зняття психічної напруги стабілізує й фізичний стан дитини. Вона уникає перевантажень, стомлення, зниження працездатності. Крім того, прагнення до позитивних взаємин з дорослими організовує поводження дитини: вона зважає на їхні думки та оцінки, намагається виконувати правила поведінки.

 

Поради батькам першокласників: 

​

1. Спочатку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювались на щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійним, зусмішкою лагідним словом.

2. Не підганяйте, розраховувати час це ваш обов'зок, якщо ви цю проблему вирішили - провини дитини у цьому немає.

3. Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

4.Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.

5. Привчіть дитину збирати портфель напопередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чогось важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлініше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.

6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів. У дитини попереду важлива праця.

7. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї безліч запитань, дайте їй можливість розслабитись. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.

8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід - зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.

9. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже.

10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку, говоріть з дитиною спокійно.

11. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку перебування у школі. Протягом дня знаходьте час для спілкування з дитиною.

12. Всі розходження, щодо виховання дитини, вирішуйте без неї.

13. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує.

14. З перших днів навчання вимагайте дотримання режиму дня дитиною. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. Прочитайте дитині казку, це її заспокоїть.

15. Батькам необхідно терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддавайтесь спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть, коли у неї щось не виходить.

16. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності.

17. Дитина має відчувати, що Ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

​

Бажаємо Вам успіхів!